- побілішати
- -аю, -аєш.Док. до білішати. || Стати сивішим; посивішати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
побілішати
Смотреть что такое "побілішати" в других словарях:
побіднішати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побілішати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побіднішати — аю, аєш. Док. до біднішати … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
збільшуватися — 1) = збільшитися (ставати більшим кількістю, розміром, тривалістю тощо), більшати, побільшуватися, побільшитися, зростати, зрости, рости, виростати, вирости, приростати, прирости, прибувати, прибути, прибільшуватися, прибільшитися; підвищуватися … Словник синонімів української мови
посилюватися — 1) = посилитися (ставати сильнішим, інтенсивнішим у своєму вияві), збільшуватися, збільшитися, більшати, побільшуватися, побільшати, побільшитися, дужчати, сильнішати, наростати, нарости, нарощуватися, рости, зростати, зрости, виростати, вирости … Словник синонімів української мови
отътъргати — ОТЪТЪРГА|ТИ (3*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Удалять, выгонять: да закона съподобѧтьсѧ отъ прѣславьныихъ о прибѣгающиимъ въ цр҃квь ˫акого же когда затвореныихъ винахъ. ˫ако ни ѥдиномѹ же съмѣти отътъргати (ἀποσπᾶν) КЕ XII, 132б; || перен. Отвергать: всѧко˫а… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
божии — (божии5000) пр. к богъ. При конкр. с.: самъ себе чьте||ть видѩ плъть свою жилиште б҃жиѥ соуште. (ϑεοῦ) Изб 1076, 120 120 об.; законъ бо рече древьнии. иже пьрстъмь б҃жиѥмь напинъ [вм. написанъ] бы(с) ˫аснѣ. (Θεοῦ) ЖФСт XII, 104; ѥще б҃жию роукѫ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обличити — ОБЛИЧ|ИТИ (213), ОУ, ИТЬ гл. 1. Раскрыть, обнаружить, выявить, сделать известным: нъ се намъ подобаѥть обличити и гл҃ати... и вамъ лѣпо ѥсть послѹшати того. ЖФП XII, 59в; б҃ѹ бо нашемѹ съвѣсть ѥго ѹтѣснивъшю... осѹждена˫а вьсѣмъ ѹбо чл҃вкомъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъ — ОТ|Ъ 2 (1*), А с. Название буквы славянского алфавита, ѡ: ‹и начатъ прiзывати сꙊщимъ› ѿ алфы и послѣдьствѹюще даже и до ѡта, повелѣ своимъ болѧромъ тако же творитi по ѡбразѹ томѹ и написати во˫а всѧ. (τοῦ ω) ГА XIV1, 25а. ОТЪ 3 (1*) част. указат … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
